Був собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
- Бабусю! Спекла б ти колобок!
- Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?
- От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась
баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі,
замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб
простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу,
а з призьби на
землю в двір, а з двору за ворота та й побіг-покотився дорогою.
 Біжить та й біжить дорогою, коли на зустріч йому зайчик:
- Колобок, колобок, я тебе з`їм!
- Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю.
- Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,-
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову.
 Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:
- Колобок, колобок, я тебе з`їм!
- Не їж мене, вовчику-братчику, я тобі пісеньки заспіваю.
- Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,-
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг.
 Аж іде ведмідь:
- Колобок, колобок, я тебе з`їм!
- Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
- Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,-
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою: - Колобок, колобок, я тебе з`їм!
- Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
- Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,-
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!
 - Ну й пісня ж гарна! - каже
лисичка. - От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до
мене на язик, щоб чутніше було.
Колобок скочив їй на язик та й почав співати:
Я по засіку метений...
А лисичка - гам його! Та й з`їла!
Источник: http://малюнки з http://beautiful-all.narod.ru |
